В’ЯЗЕЛЬ — Coronilla L. — рід род. бобових (Fabaceae), налічує 22 види; рос. назва — вязель. Трав’янисті багаторічні рослини, поширені в країнах Середземномор’я, середньоєвропейської частини Російської Федерації, Кавказу, в Україні, Туркменістані та ін. Плід — довгасті боби, гладкі, з 5 або 6 зчленуваннями, що містять по одному насінню завд. 2–4 мм. Зростають на лугах, пагорбах, вапняних скелях. Флора країн СНД включає такі види: C. eneroides Boiss et Spun, C. coronata L, C. orientalis Мill., C. varia L., C. parviflora Wild., C. hyrcana Prilirpco., C. balansae Boiss., C. cretica L., C. scorpioides (L.) Koch. Насіння всіх секцій роду В., за винятком секції Emerus L., містить карденоліди. Так, з виду С. giauca L. виділено три карденоліди: коротоксигенін, корогляуцигенін, алогляукотоксигенін. Крім карденолідів, у рослині виявлені оксикумарини: умбеліферон, скополетин; виділено фурокумарин псорален і глікозид псоралевої кислоти. З насіння В. різнобарвного були виділені карденолідний глікозид гірканозид, кумарини (умбеліферон, скополетин і дафноретин), похідні оксикоричної кислоти (п-кумарова, о-кумарова і ферулова). До токсичних речовин В. належать похідні 3-нітропропіонової та α-пропіонової кислоти та її ефіри із глюкозою (цибаріан, коронаріан, коронілін, королін). Їх кількісний вміст у рослині залежить від певного органа та року збору. Найбільш багатими є коріння (2%) і квітки (до 1,8%). З В. виділені: флавоноїди (астраголін, кемпферол, трифолін, гомоорієнтин, сапонаретин, 4'-О-глюкозидсапонаретин, 4'-О-глюкозидгомоорієнтин, 7-О-глюкозидгомоорієнтин, 2''-О-рамнозидгомоорієнтин), лейкоантоціанідини (лейкодельфінідин і лейкоціанідин), фенол друпанол. 1,0 г серцевого глікозиду з В. містить 33 000 ЛОД, за фізіологічною дією він близький до строфантину К і придатний до практичного застосування. У 1970 р. В. був занесений до групи протиракових рослин. В. використовують при туберкульозі легенів, асциті, коліках, має діуретичну, кардіотонічну дію.
В. завитий (С. scorpioides (L.) Koch.). Розповсюджений у Середземномор’ї, Ірані, в Криму та на Кавказі. Це однолітня рослина, росте по сухих пагорбах, піднімаючись у гори до 2000 м. Із насіння В. завитого були виділені карденоліди (коротоксигенін, глюкокоротоксигенін, коронілобіозид, скорпіозид, узаригенін, фругозид, корогляуцигенін), речовини кумаринової природи (псорален, дафноретин, скополетин, умбеліферон). Псорален у рослинах знаходиться у двох формах: псоралену і глікозиду псоралекової кислоти. Застосовується рослина як проносний засіб; насіння у вигляді 10% настойки має кардіотонічну дію, яка наближається до препаратів строфанту і конвалії.
Горшков С.Г. Род Вязель — Coronilla L. // Флора СССР. — М.–Л., 1948. — Т. 13; Комиссаренко Н.Ф., Зоз И.Г. Хемотаксономическое изучение рода Coronilla L. // Растит. ресурсы. — 1970. — Т. 6, вып. 4; Комиссаренко Н.Ф., Белецкий Ю.Н. Карденолиды Coronilla scorpioides // Химия природ. соединений. — 1970. — № 5; Ковалев В.Н. Комисаренко А.Н. Карденолиды Coronilla glauca и C. scorpioides // Химия природ. соединений. — 1985. — № 5; Ковалев В.Н. Комисаренко А.Н. Кумарины и флавоноиды Coronilla varia // Химия природ. соединений. — 1983. — № 2.